Державні посилання

 

 

 

 

ДЕРЖАВНИЙ ФОНД РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

 

http://regionet.org.ua/en/Posibnuk_donorski_ta_investutsiyni_resyrsu_v_sferi_regionalnogo_rozvutky__1247.html#page_title

 

Підтримка політики регіонального розвитку в Україні.  EuropeAid/132810/C/SER/UA

 

Корисна інформація

Консультує Міністр юстиції: як збільшити розмір аліментів на дитину?

На початку липня ми домоглися прийняття в цілому другого пакету законів у рамках проекту Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Прийняті зміни покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих. Нагадаю: Закон вступить в силу через 30 днів після його підписанням Президентом.

Одна з проблем, яка давно хвилювала батьків в усій Україні – маленький мінімальний обсяг аліментів. Це усього близько 900 гривень. Як ви добре розумієте, навіть прогодувати дитину за ці кошти неможливо. Про одяг, навчання, книги чи іграшки мова взагалі не йде.

Тому серед багатьох новацій, які ми представили на розгляд Парламенту, було збільшення мінімального розміру аліментів.

На Кіровоградщині «горе»-батьки сплатили близько

78 мільйонів аліментів

Державні виконавці Кіровоградщини з початку року стягнули з безвідповідальних батьків 78 млн грн боргів із аліментів.

Про це відзначив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул під час проведення прес-конференції.

«Новації першого пакету законів #ЧужихДітейНеБуває справді приносять результати, незважаючи на сумніви скептиків. Наразі державні виконавці області вже стягнули близько 78 млн грн аліментів, що на 13 млн грн більше, ніж було стягнуто за весь 2017 рік», – проінформував Вадим Гуцул.

За його словами, відновлювати порушені права дітей допомагають різні способи. Зокрема йдеться як про арешт банківських рахунків, квартир, будинків чи автівок, так і обмеження боржників у їх правах. Відтак наразі понад 4 тисячі мешканців Кіровоградщини не мають можливості перетинати кордон України, полювати, користуватися зброєю і транспортними засобами.

 

Консультує Міністр юстиції:

як захистися від чоловіка-тирана?

Наскільки проблема домашнього насильства актуальна для України?

Історично склалося, що цю проблему в нас намагалися замовчувати, адже не хотіли «виносити сміття з хати». Це підтверджувала й народна мудрість, яка казала «б’є – значить любить». Через це багатьом поколінням, передусім жінок і дітей, доводилося регулярно терпіти побої  й знущання тиранів, будучи фактично жертвами фізичного насильства.

За даними Міністерства внутрішніх справ, упродовж 2017 року до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв та повідомлень про домашнє насильство. І це при тому, що за статистикою усього лише 10-15% постраждалих від домашнього насильства звертаються за допомогою. Тому можна лише уявити, скільки реально жінок страждають від побоїв. Більше того, за експертними оцінками, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть через такого роду знущання.

Що зробило Міністерство юстиції для посилення відповідальності агресора?

Ми не могли залишати цю проблему в тому стані, в якому вона перебувала роками. Тому було розроблено й прийнято Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Він деталізує види насильства, визначаючи фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Окрім цього, було внесено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які запровадили кримінальну відповідальність за домашнє насильство в будь-яких його проявах.

Якого покарання слід очікувати тим, хто вчиняє домашнє насильство?

Якщо дії правопорушника будуть кваліфіковані як адміністративне правопорушення, то йому на перший раз загрожує штраф від 170-340 грн, громадські роботи від 30 до 40 годин або ж адміністративний арешт на строк до 7 діб. У разі вчинення тих самих дій протягом року штраф може сягнути і 680 грн, тривалість громадських робіт збільшення 60 годин, а адміністративний арешт становитиме вже 15 діб.

Також за домашнє насильство передбачена кримінальна відповідальність. У цьому випадку санкції значно суворіші, з тюремним ув’язненням. Зокрема, особі може бути присуджено громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 2 років.

Куди звертатися громадянам, які постраждали від домашнього насильства?

Постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до:

  • уповноважених підрозділів органів поліції,
  • загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб,
  • служби у справах дітей за місцем свого проживання,
  • скористатися послугами адвокатів нашої системи безоплатної правової допомоги.

Стосовно кривдника вже на цьому етапі може бути застосовано обмежувальний припис, взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи, а також направлення для проходження програми для кривдників.

Ці заходи забороняють кривдникові мешкати з постраждалою особою в одному приміщенні та будь-яким чином взаємодіяти з нею на термін до 6 місяців.

Куди звертатися за більш детальними консультаціями та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання - телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0(800) 213-103. Там ви зможете отримати поради і правовий захист.

 

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом? 

Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак, ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Водночас, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Наразі це буде – 1559 грн для дитини до 6 років, і 1944 грн – для дітей від 6 до 18 років.

А з 1 грудня планується підняття відповідних сум до 1626 грн для дітей менше 6 років, і до 2027 грн для дітей 6 років і старших.

 

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів? 

Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів.

Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

Відповідаю: орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції одержувача аліментів. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

На Мінсоцполітики покладено обов’язок прописати чітку процедуру таких перевірок.

Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

Також у законі ми передбачили чималі санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини.

 

Коли почнуть діяти ці новації?

Закон набуде чинності через 30 днів після того, як його підпише Президент України. Ми сподіваємося, що це станеться найближчим часом. Тож вже до кінця літа ми почнемо запроваджувати затверджені зміни.

Хочу наголосити, що я вже провів селекторну нараду з нашими органи виконання судових рішень. Вже напрацьовано технологічні карти дій для виконавців. Наше завдання - до моменту початку дії Закону бути на 100% готовими до його повного запровадження.

Якщо у вас залишились питання, будь ласка, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

Захищаймо права разом!

 

Понад 2 тисячі молодих батьків отримали свідоцтва про народження малюків у пологових будинках області

На Кіровоградщині кілька тисяч пар отримали перші документи власних малюків безпосередньо під час перебування в пологовому будинку.

Про це повідомив під час проведення засідання розширеної колегії заступник начальника з питань державної реєстрації Олег Потьомкін.

За словами посадовця, в обласних медзакладах громадяни можуть отримати не лише свідоцтва про народження, а ще й довідки про місце реєстрації немовлят. Такою послугою впродовж першого півріччя скористалися 516 пар.

«До речі, подати документи для реєстрації народження малюка можна і в онлайн-режимі. Для цього потрібно скористатися опцією веб-порталу «Звернення у сфері держреєстрації» і створити власний кабінет», – відзначив Олег Потьомкін.

Фахівці юстиції підвищили правосвідомість

понад 36 тисяч мешканців Кіровоградщини

Під час проведення правопросвітницьких заходів на території Кіровоградської області про права людини дізналися близько 36 тисяч осіб.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул під час підбиття підсумків роботи за I півріччя.

«З початку року фахівці управління активно займалися консультуванням громадян під час організації мобільних точок. Відтак ми здійснили 42 виїзди в 17 віддалених населених пунктів області. Окрім цього, всі бажаючі мали можливість отримати оперативну правову допомогу безпосередньо на вулицях міста під час роботи інформаційних наметів. Також ми активно проводили різноманітні семінари та тренінги для представників різних вікових груп. Під час подібних заходів розповідали, як реалізувати свої права. Зокрема йдеться про те, як захиститися від домашніх тиранів, скористатися податковою пільгою для повернення коштів студентам-контрактникам або ж отримати послуги в сфері державної реєстрації у будь-який зручний час за допомогою «Онлайн-будинку юстиції», – повідомив Вадим Гуцул.

За словами посадовця, упродовж першого півріччя фахівці юстиції також активно налагоджували співпрацю з партнерськими організаціями. Зокрема завдяки цьому вдалося розповсюдити серед населення області понад 40 тисяч примірних інформаційних буклетів.
 

Консультує Міністр юстиції:

як одружитися за пришвидшеною процедурою?

 

Хто має право вступати в шлюб?

Українське законодавство майже не ставить обмежень для тих, хто бажає поєднати своє життя у шлюбі. Фактично кожна особа, яка досягла 18 років та на момент подачі документів офіційно не є одруженою, може створити сім’ю.

А в окремих випадках, якщо є відповідне рішення суду про надання права на шлюб, створити сім’ю можуть навіть шістнадцятирічні.

 

Хто проводить цю процедуру?

Одруження або, як правильніше казати з правової точки зору, державна реєстрація шлюбу здійснюється органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС).

 

Яка процедура подачі документів?

Для того, щоб провести державну реєстрацію шлюбу, потрібно звернутись до будь-якого органу ДРАЦС.

При цьому не має жодного значення, де зареєстровані закохані. Адже реєстрація шлюбу проводиться за принципом екстериторіальності, тобто документи можна подати до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому населеному пункті.

 

Які документи потрібні?

Заява за встановленою формою.

Якщо ви раніше не були одружені, то достатньо мати з собою лише паспорти. У разі коли один або обидва закоханих є громадянами іншої країни, то окрім рідного паспорта необхідно подати його переклад українською, засвідчений належним чином, та документи, які підтверджують легальність перебування в Україні.

Якщо заявники або один з них раніше перебували в шлюбі, необхідно також надати документи, які підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання його недійсним. Це може бути свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу чи про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб тощо.

Іноземці так само мають надати документи, які підтверджують припинення шлюбу в країні проживання або громадянства. Відповідно до діючих міжнародних норм ці документи  мають бути належним чином засвідчені. Це може бути  консульська легалізація або апостиль. Жодного посвідчення не вимагають документи країн, з якими Україна має міжнародну двосторонню угоду.

 

 

Знайомство — на рік, шлюб — на вік.

Таїнство шлюбу з  давніх  давен до наших днів

 

Найважливішою цінністю для кожної людини є родина. Людина в ній народжується, росте, мужніє і розвивається.

Найдавнішою формою укладання шлюбу на українських землях в IV – VII століттях було «умикання», тобто викрадення хлопцем дівчини, яку він хотів мати за дружину. Якщо наречений оголошував свою наречену, то вже не мав можливості від неї відмовитися. Розглядаючи шлюбні традиції викрадення нареченої, слід говорити про домовленість родів, своєрідне сватання, що базувалось на виплаті  віна (плата за наречену) для припинення або попередження міжродової ворожнечі, що виникала на тлі викрадення нареченої. Таким чином, можна дійти висновку, що насильницьке викрадення із часом трансформувалось у звичай викупу нареченої.

Після прийняття християнства по-новому почали формуватися поняття про шлюб і сім’ю. Християнство надало святості шлюбу, визнало шлюб не лише природнім союзом чоловіка та жінки, у який вони добровільно вступають, обіцяючи бути вірними один одному, але й таїнством, духовним єднанням. У ті часи визнавали шлюби освячені церквою, обрядом вінчання.

Загалом використовувалась давня форма укладання шлюбу – весілля – шлюбна гостина, яка супроводжувалась старовинними обрядами. Саме воно вважалось днем укладання шлюбу і давало право на спільне життя. Весілля, зазвичай, грали восени від Покрови до Пилипівського посту або взимку від Хрещення до Масниці. Передвесільні дні починалися з відправлення молодого і молодої на «запросини». Запрошували, зазвичай, усіх родичів і сусідів. Обов’язковою дією було прощання нареченого і нареченої зі своєю свободою.

Церковне вінчання проводили іноді в один день з весіллям, іноді заздалегідь, але воно не було головною дією шлюбу. Якщо весілля чомусь відкладалось, звичай не дозволяв жити разом.

  Важливою традицією для укладання майбутнього шлюбу було отримання батьківського благословення. У більшості випадків батьки прислухались до бажання дітей, але попри свободу вибору наречених, прийнято було одружуватись тільки з дозволу батьків. Без батьківської згоди шлюб не міг стати дійсним, а якщо й бували такі шлюби, то це вважалось аномалією. Тому остаточне рішення завжди було за батьками. Саме домовленість між батьками молодих про намір одружити дітей була тією базою, на основі якої складалися всі подальші відносини. Така домовленість ставала приводом для сватання, коли батьки або родичі молодого засилали сватів до родини молодої з пропозицією про шлюб. 

В Україні посередників при сватанні найчастіше називали «старостами», але трапляються також назви «сват», «посланець», «сватач», «говорун». У старости просили, як правило, близьких родичів, поважних одружених чоловіків. Оскільки успіх сватання залежав і від уміння вести розмову, то при виборі старшого старости брали до уваги такі риси вдачі, як комунікабельність і дотепність.

Сватати дівчину вирушали пізно ввечері, щоб на випадок відмови зберегти сватання у таємниці. Після традиційних вітань і промов старостів кликали дівчину й прилюдно запитували її згоди на шлюб. Відповідь нареченої була обов’язковою і вирішальною.

На знак згоди сватів перев’язували рушниками або підносили їм на хлібі хустки чи рушники. Нареченого дівчина перев’язувала хусткою. У випадку відмови старостам підносили гарбуз або макогін. При позитивній відповіді нареченої обговорювали попередньо питання про придане.

Увесь передвесільний цикл обрядовості тривав два-три тижні, інколи — місяць.

Як традиційний звичай, після сватання відбувалися оглядини, коли батьки нареченої приходили до помешкання, де житиме майбутня сім’я, й оцінювали майновий стан нареченого. Якщо родину молодої щось не влаштовувало, вона могла розірвати попередню домовленість про майбутній шлюб.  Якщо батьки молодої відповідали згодою на таку пропозицію, то зазвичай укладалася угода. У ХVІ — ХVІІ ст. такі угоди почали укладатися в письмовій формі і називалися «змовними листами» або «шлюбними інтерцизами».

Потім розпочинався наступний етап – заручини. Під час нього домовлялися про розподіл витрат на підготовку весілля, весільні подарунки, придане нареченої та частку сина у разі відділення молодої сім’ї від батька тощо. Після заручин розпочиналася активна підготовка до весілля, і, якщо угода про майбутній шлюб на цьому етапі з якихось причин розривалася, то це вже тягнуло за собою певні санкції для сторони, яка відмовилася. Зокрема, на неї покладався обов’язок відшкодувати витрати на пригощання під час сватання і заручин, подарунки та приготування до весілля.

До початку жовтня закінчувались усі найважливіші сільські роботи (в тому числі сівба озимих), завершувався хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай та більш-менш вільний час давали прекрасну можливість для проведення весіль. Це – найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні.

Сьогодні укласти шлюб можна в будь-який зручний час. Саме тому команда юстиції Кіровоградщини запрошує всіх бажаючих публічно освідчитися один одному в коханні під час урочистих заручин або ж офіційно зареєструвати свої стосунки. До речі, закохані можуть одружитися за пришвидшеною процедурою в рамках проекту «Шлюб за добу». Ви встигаєте зробити це й на свято Покрови. Якщо є питання, звертайтеся до працівників відділів державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання. Кохайтеся, а про документ подбає юстиція!

 

Які ще формальності мають бути дотриманими?

За загальним правилом й нині діє застаріла радянська норма, за якою після подачі заяви про реєстрацію шлюбу майбутньому подружжю надається місячний строк на те, щоб подумати над своїм бажанням стати єдиною сім’єю.

Єдиною можливістю уникнути нікому непотрібного очікування може бути рішення керівника ДРАЦС скоротити цей строк за умови наявності документів, які дають право на термінове одруження: вагітність, наявність спільних дітей або хвороба, яка становить загрозу для життя. Через це можуть виникати  факти корупції, коли майбутнє подружжя змушене купувати відповідні довідки в медичних закладах.

Ми вирішили спростити життя українців та запустили пілотний проект «Шлюб за добу». Проект передбачає відхід від старих бюрократичних радянських норм. Тож нині за ініціативи Міністерства юстиції усі бажаючі можуть одружитися навіть у той самий день, коли були подані документи.

З моменту запуску в рамках пілотного проекту станом на 26 листопада 2017 року було проведено 21 858 реєстрацій шлюбів. Проект реалізується у 58 населених пунктах у тому числі 2 виконавчих комітетів сільських рад.

 

Як скористатися цією послугою?

Щоб зареєструвати шлюб за спрощеною процедурою в рамках проекту Міністерства юстиції «Шлюб за добу», необхідно звернутися до одного з акредитованих центрів у вашому місті.

Після цього закоханим залишиться зробити лише кілька простих кроків. Перший – обрати організатора. Другий – обрати бажану дату та час. Третій – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. Четвертий – підписати відповідний договір. І п’ятий крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.

 

Де можна скористатися послугою «Шлюб за добу»?

Одружитися за добу можна за адресами, зазначеними на сайті Міністерства юстиції України: minjust.gov.ua.  На Кіровоградщині проект діє у Кропивницькому та Олександрії.

У Кропивницькому організаторами є Кіровоградська обласна філармонія (вул. Кавалерійська, 8, м. Кропивницький), Кіровоградський обласний художній музей (вул. Велика Перспективна, 60, м. Кропивницький), а в Олександрії – Палац урочистих подій (проспект Соборний, 50).

 

Кохайтеся, а про папери подбає Мін’юст!

 

На Кіровоградщині 5 підприємств не сплачують своїм працівникам зарплату

Наразі у Кіровоградській області п’ять підприємств комунальної і приватної форми власності мають проблеми з виплатою зарплати своїм працівникам. Загальна сума заборгованості складає 216 082 гривень.

Про це повідомив начальник Управління державної виконавчої служби Віктор Журавко сьогодні, 9 червня, під час проведення звітної прес-конференції.

«З початку року органи державної виконавчої служби Кіровоградщини стягнули з восьми недобросовісних роботодавців понад 1,4 млн грн заборгованості на користь 816 працівників. У порівнянні з іншими регіонами ситуація з виплати зарплати та інших виплат, пов’язаних із трудовими правовідносинами, не є критичною», – прокоментував Віктор Журавко.

Варто відзначити, що наразі заборгованість із зарплати мають такі підприємства:

  • ТОВ «Світловодський машинобудівний завод» (93 526 грн боргу);
  • ТОВ «Олімпік» (68 568 грн боргу);
  • КП «Оберіг» (13 917 грн боргу);
  • ЗАТ «Долинський плодорозплідник» (8 282 грн боргу).
  • ДП «Укрупнене автотранспортне господарство» ТДВ «Об’єднання Дніпроенергобудпром» (31 789 грн боргу).

Як пояснив Віктор Журавко, основна причина накопичення заборгованості з виплати зарплати полягає в тому, що на вищезазначених підприємствах відсутнє майно або проти них порушена справа про банкрутство. �обу»?

 

 

 

Недобросовісні батьки на Кіровоградщині сплатили понад

56 млн грн аліментів

Практично 18 тисяч мешканців Кіровоградщини, згідно судових рішень, повинні сплачувати аліменти. Незважаючи на це,  4 034 осіб, як свідчать дані виконавчої служби, не надавали фінансової підтримки власним дітям понад шість місяців, ще 3 174 осіб – понад рік.

Про це повідомив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул сьогодні, 9 червня, під час проведення звітної прес-конференції.

«Державні виконавці Кіровоградщини роблять усе можливе, щоб відстояти права дітей на їх належне утримання. У зв’язку з цим стосовно злісних боржників застосовуються заходи примусового впливу. Наразі 3 996 мешканців області обмежені в праві виїзду за кордон, 4 032 неплатника – у користуванні автівками. Окрім цього, 4 034 особи не мають права користуватися вогнепальною зброєю та полювати. Якщо ж боржник не має офіційного доходу або майна, його притягують до адміністративної відповідальності. У якості прикладу можна згадати про мешканку Долинського району, яка у зв’язку з небажанням виконувати суспільно корині роботи сплатила понад 80 тис грн заборгованості з аліментів.

Усього з початку року державні виконавці Кіровоградщини стягнули 56,8 млн грн з боржників.  Завдяки цьому кошти отримали 13 889 дітей», – прокоментував посадовець.

Окрім цього, Вадим Гуцул наголосив на тому, що на минулому тижні народні депутати підтримали другий пакет законопроектів про посилення відповідальності недобросовісних батьків. Наразі закон, ухвалений парламентом, знаходиться на підписанні у Президента України Петра Порошенка.

«Серед ключових новацій – впровадження додаткових фінансових санкцій від 20% до 50% у залежності від суми боргу, налагодження системи автоматизованого арешту коштів боржників, притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від виконання суспільно корисних робіт, звільнення чиновників, які мають заборгованість понад шість місяців та інші», – розповів начальник управління державної виконавчої служби Віктор Журавко.

Варто відзначити, що зі вступом у силу закону паралельно збільшиться і мінімальна сума аліментів. Відтепер вона зросла до 100% прожиткового мінімуму й складає 1559 гривень для дітей віком до шести років та 1944 гривні для дітей віком до 18 років.

 

Консультує Міністр юстиції України:

як вивезти дитину за кордон після розлучення?

 

Як змінилися норми щодо виїзду при наявності боргу зі сплати аліментів?

Вже з лютого батьки, які проживають з дитиною, отримали змогу без перешкод виїжджати за кордон з дитиною, якщо другий з батьків має заборгованість з аліментів 6 і більше місяців.

У новому пакеті ми пішли ще далі.

Безперешкодно поїхати з дитиною в іншу країну можна буде, якщо той з батьків, який проживає окремо, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей цей строк скорочено до 3 місяців.

Більше того, ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Для виїзду за межі країни треба взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості. При перетині кордону пред’явити цю довідку співробітникам прикордонної служби.

Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують хворобу дитини.

 

Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, змагань чи навчання.

Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. Тобто з дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо. Однак, для цього слід виконати певні умови.

 

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною?

Насамперед хочу наголосити, що вивезти дитину може той з батьків, який не перешкоджає другому бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки.

За виконання першої умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

У листі має бути вказана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України. Єдиний виняток з цього правила – відсутність інформації про місце проживання другого з батьків.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду про визначення місця проживання дитини або відповідний висновок органу опіки і піклування.

 

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон, той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Батько чи матір, які проживають окремо, повинні отримати нотаріально посвідчену згоду того з батьків, з ким живе дитина, на виїзд малюка за кордон. Для цього слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення.

Якщо дозвіл не наданий впродовж 10 днів з моменту, коли ви отримали повідомлення про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду.

В порядку спрощеного позовного провадження (за скороченою процедурою) суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

При виїзді з України прикордонникам треба буде показати згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у дозволі або визначений у рішенні суду.

 

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків, ми встановили реальні відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.

Окрім цього, такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною.

 

Консультує Міністр юстиції:

як отримати земельну ділянку учаснику АТО

На які наділи мають право захисники вітчизни?

Учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безоплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність  у  таких розмірах:

  • для ведення садівництва — не більше 0,12 га;
  • для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;
  • для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

  • сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власностівідповідних територіальних громад);
  • обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
  • районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
  • обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;
  • Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

Як виглядає клопотання?

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

До клопотання додаються:

  1. графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);
  2. копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;
  3. документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставою для відмови?

Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Як проходить відведення земельної ділянки?

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт не може перевищувати 6 місяців.

Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту (двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, згідно із законом, після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

  1. заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
  2. оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
  3. документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

Як провести затвердження проекту землеустрою?

Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

Які документи потрібні:

  1. заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;
  2. документ, що посвідчує особу;
  3. засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;
  4. витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

 

Шкільний терор:

як захистити дитину від цькування однолітків

Через кілька тижнів почнеться новий навчальний рік. І в деяких дітей одна думка про це може викликати жах. Причина цьому – страх знову опинитися в епіцентрі знущань однокласників.

Проблему агресивної поведінки (булінгу) серед підлітків із застосуванням фізичного або психологічного тиску важко назвати новою. Свого часу тему насилля у своєму дебютному романі-антиутопії «Володар мух» висвітлив лауреат Нобелівської премії Вільям Джеральд Голдінг, демонструючи, що в деяких випадках дитяча жорстокість не має абсолютно жодних меж. І, на жаль, стіни звичайних українських шкіл стали свідками не менш суворих реалій зі сварками бійками, бойкотами та іншими приниженнями.

Згідно даних Дитячого фонду ООН, упродовж останніх кількох місяців 67% дітей стикалися з випадками булінгу. При цьому 24% українських школярів вважають себе жертвами насилля з боку однолітків. Ще 40% опитаних воліють мовчати про свої проблеми з однокласниками і не розповідають про них дорослим, продовжуючи терпіти знущання, а 43% підлітків зізналися, що вирішили не ставати на захист потерпілих через страх опинитися на їх місці.

Варто відзначити, що агресивна поведінка дитини стосовно своєї жертви є абсолютно свідомим вибором і може проявлятися у різних формах:

1.                Фізичний булінг (штовхання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних ушкоджень).

2.                Психологічний булінг (словесні приниження, лайки, ігнорування, погрози, маніпуляції, шантаж).

3.                Економічний булінг (крадіжки, навмисне пошкодження речей, вимагання грошей).

4.                Сексуальний булінг (принизливі жести, прізвиська, образи сексуального характеру, примусові зйомки на відео під час перевдягань).

5.                Кібербулінг (приниження в соціальних мережах).

Як показує практика, коли школяр періодично стає жертвою цькувань однолітків, він соромиться про це говорити або навіть знаходить виправдання агресорам. Якщо ви помітили, що на тілі вашої дитини є синці чи вона постійно знаходиться у пригніченому настрої, обов’язково знайдіть час і з’ясуйте ситуацію. Щоб розмова була більш ефективною, дотримуйтесь таких порад:

1.     Поясніть сину чи доньці, що вони можуть завжди на вас покластися.

2.     Запевніть, що ви не звинувачуєте дитину в ситуації, яка склалася.

3.     Будьте максимально терплячими. Далеко не у всіх випадках, школярі, які піддалися насиллю, готові одразу розповісти про свої проблеми дорослим.

4.     Поясніть, що про випадки булінгу потрібно повідомляти старших. І при цьому не слід помилково плутати пліткування з піклуванням про власне життя та здоров’я.

5.     Зверніться за допомогою до вчителів, адміністрації школи та психолога.

До речі, не менш терпляче потрібно поводити себе батькам дитини-агресора. Перш за все, потрібно з’ясувати мотиви насильницької поведінки. Окрім цього, не слід погрожувати чи карати. Як свідчать психологи, агресія може бути прямою ознакою серйозних емоційних проблем у підлітка. Саме тому варто розглянути варіант консультацій у кваліфікованого психолога.

У будь-якому випадку не слід ігнорувати проблему, оскільки байдужість до власної дитини може мати вкрай непередбачувані наслідки, починаючи від появи почуття безпорадності та зниження самооцінки й закінчуючи спробами самогубства. До того ж важливо, що консультацію як батьки, так і діти можуть отримати в телефонному режимі, зателефонувавши в Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103. 

Вадим Гуцул, 

керівник Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області

Спеціально для УП

 

У Кропивницькому громадський активіст

заблокував роботу виконавчої служби

Громадський активіст Олександр Боршуляк здійснив психологічний тиск на державних виконавців Кіровоградського районного відділу державної виконавчої служби, заблокувавши їх роботу й погрожуючи оголосити голодування.

Інцидент триває вже впродовж двох днів. Про це повідомив сьогодні, 14 серпня, керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

«Державна виконавча служба повинна стягнути з Олександра Боршуляка близько 300 тисяч гривень боргу на користь ДП «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» Міністерства охорони здоров’я України. З метою виконання рішення суду арештувало майно, яке знаходиться у власності боржника. У результаті комплекс будівель на селищі Новому було виставлено на аукціон для його подальшої реалізації. За умови успішного проведення торгів виручені кошти були б спрямовані на часткову ліквідацію заборгованості. Однак, боржник вирішив примусово змусити державних виконавців зняти його майно з аукціону, заблокувавши приміщення відділу виконавчої служби й перешкоджаючи роботі державних виконавців», – пояснив посадовець.

Громадський активіст незаконно перебував у відділі не лише під час робочого дня виконавців, а ще й у нічний час. На місце події представники виконавчої служби викликали поліцейських. Наразі блокування роботи відділу продовжується.

«Ми розуміємо його стан, але закон – один для всіх, і рішення суду мають виконуватися на території всієї України, подобається це комусь чи ні. Більш того, вважаю ганебним і неприпустимим будь-кому використовувати свої посадові чи громадські можливості, щоб змушувати державних виконавців вчиняти незаконні дії», – відзначив Вадим Гуцул.

За його словами, на ім’я керівника Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області Романа Козьякова також направили повідомлення про вчинення злочину за статтею 343 Кримінального кодексу України, згідно якої вплив на державного чи приватного виконавця з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття незаконного рішення карається  штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до трьох місяців.

 

Консультує Міністр юстиції:

як отримати борги з зарплати?

 

 

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

При звільненні працівника виплата всіх сум проводиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

 

Що робити, якщо не дійшли згоди?

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

•             в позасудовому порядку;

•             в судовому порядку.

 

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

 

Чи можна оскаржити рішення комісії?

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі, коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

 

Чи довго чекати виконання рішення комісії?

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

•             наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

•             позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

 

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

 

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

                перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

                підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

 

Як довго чекати рішення?

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

 

Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Консультує Міністр юстиції:

як поїхати з дитиною за кордон після розлучення?

 

Ми продовжуємо розвивати ініціативу #ЧужихДітейНеБуває, мета якої - захист прав найменших українців, наших дітей.

Дійсно, на початку липня Верховна Рада прийняла другий пакет законів, однією з найбільш резонансною нормою якого став виїзд дитини, яка проживає у неповній родині, за кордон. Ця норма вступить в силу вже 29 серпня.

 

Як змінилися норми щодо виїзду дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Вже з лютого батьки, які проживають з дитиною, отримали змогу без перешкод виїжджати за кордон з дитиною, якщо другий з батьків має заборгованість з аліментів 6 і більше місяців.

У новому пакеті ми пішли далі.

Безперешкодно поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна буде, якщо інший з батьків має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей цей строк скорочено до 3 місяців.

Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Які документи вам знадобляться? Для виїзду за межі країни треба взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості. При перетині кордону пред’явити цю довідку співробітникам прикордонної служби.

Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують хворобу дитини.

 

Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Так. Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, спортивних змагань чи навчання.

Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. Тобто з дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо.

 

Як вивезти на короткий строк дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною, без дозволу іншого?

Перш за все, хочу наголосити, що вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки.

За виконання першої умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України. Єдиний виняток з цього правила – відсутність інформації про місце проживання другого з батьків.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду про визначення місця проживання дитини або відповідний висновок органу опіки і піклування.

 

Як вивезти на короткий строк дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Батько чи матір, які проживають окремо, мають право на виїзд малюка за кордон. Для цього слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення до того з батьків, з ким дитина проживає.

Якщо дозвіл не наданий впродовж 10 днів з моменту, коли ви отрималивідмітку про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду.

В порядку спрощеного позовного провадження (за скороченою процедурою) суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон беззгоди другого з батьків.

При виїзді з України прикордонникам треба буде показати згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у дозволі або визначений у рішенні суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.

Окрім цього, такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною.

Завдяки другому пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває діти матимуть можливість виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.  І не бути заручниками шантажу або суперечок між колишніми чоловіком та дружиною.  Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

Захищаймо права разом!

 

На Кіровоградщині в пологових будинках свідоцтва про народження отримали 10 тисяч малюків

З моменту старту проекту в медичних закладах області перші документи отримали 10 тисяч малюків.

Про це повідомив сьогодні, 27 серпня, керівник обласної юстиції Вадим Гуцул під час урочистого вручення свідоцтв про народження дівчаткам, які з’явилися на світ на День Незалежності України.

«Проект користується чималою популярністю серед мешканців Кіровоградщини й про це свідчить статистика. Набагато зручніше зекономити свій час і оформити всі документи безпосередньо в пологовому, ніж потім ще витрачати час і займатися бюрократичними процедурами самостійно», – відзначив посадовець.

Варто відзначити, що в пологових будинках молоді батьки, окрім свідоцтв про народження малюків, можуть ще й отримати довідки про місце їх реєстрації.

 

На Кіровоградщині близько 3 тисяч мешканців більше року не утримували власних дітей

Орієнтовно 3 тисяч мешканців Кіровоградщини не сплачували аліменти на користь власних дітей понад рік.

Про це повідомив сьогодні, 27 серпня, керівник обласної юстиції Вадим Гуцул під час засідання штабу з ліквідації боргів зі сплати аліментів.

За словами посадовця, серед 18 316 жителів області близько 3 тисяч боржників ігнорують виконання своїх батьківських обов’язків більше року.

«З метою виконання судових рішень державні виконавці застосовують стосовно злісних боржників заходи примусового впливу, передбачені законодавством. Зокрема йдеться про арешт майна чи обмеження в праві виїзду за кордон або ж користування автівками. І це приносить позитивні результати. Зокрема з початку року державні виконавці стягнули понад 70 млн грн на користь 14 558 дітей», – повідомив Вадим Гуцул.

Нагадаємо, з 29 серпня в силу вступить другий пакет законів #ЧужихДітейНеБуває. Одна з новацій – впровадження додаткових штрафних санкцій за заборгованість із аліментах понад рік. Ці штрафи будуть спрямовані безпосередньо дітям як своєрідна компенсація за несвоєчасне отримання коштів.

 

 

Консультує Міністр юстиції:

чи збільшилась мінімальна сума аліментів?

Хочу поінформувати шановну читачку, що на початку липня ми домоглися прийняття другого пакету законів у рамках проекту Уряду та Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває. Новації цих законів покликані захистити економічні права найменших українців та убезпечити їх від можливого економічного насильства з боку дорослих.

Серед іншого ми прописали й норму, яка стосується підвищення мінімального розміру аліментів на одну дитину. Ця норма, як й інші положення пакету законів, почала діяти 28 серпня.

Який розмір аліментів запроваджується цим Законом?

Відповідно до прийнятих змін, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак, ця сума може бути присуджена лише в тому випадку, коли у батька чи матері, які проживають окремо, не вистачає коштів для того, щоб платити більші аліменти.

Натомість мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину прирівнюється до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З 28 серпня це буде:

  1. 1559 грн для дитини до 6 років,
  2. 1944 грн для дітей від 6 до 18 років.

З 1 грудня планується підняття відповідних сум до:

  1. 1626 грн для дітей менше 6 років,
  2. 2027 грн для дітей 6 років і старших.

Чи готові органи юстиції до запровадження цих положень?

З упевненістю можу сказати, що всі органи юстиції загалом і органи виконання судових рішень Мін’юсту зокрема на 100% готові до роботи з громадянами в рамках нового Закону.

Для їхньої підготовки ми провели величезну кількість тренінгів та семінарів, підготували чіткі покрокові інструкції щодо того, як саме реалізовувати законодавчі новації.

Яким чином здійснюватиметься контроль за цільовим витрачанням аліментів?

Одне з важливих питань, які нам задавали як представники громадськості, так і депутати перед прийняттям другого пакету законів, стосувалося посилення контролю за використанням коштів. Адже багато хто побоювався, що сплачені аліменти можуть використовуватися не на потреби дитини.

Хочу наголосити, що орган опіки та піклування проводитиме регулярні інспекції батьків, з якими живуть діти і які, відповідно, отримують аліменти. Порядок та періодичність таких інспекцій визначатиметься Мінсоцполітики.

Окрім того, за заявою платника аліментів, який не має заборгованості зі сплати аліментів, інспекції можуть проводитися позапланово, але не більше за один раз на три місяці.

Також у законі ми передбачили санкції до того з батьків, котрий витрачає отримані кошти не на потреби дитини, зокрема, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Де можна отримати детальнішу консультацію по кожному конкретному випадку?

Для того, щоб отримати більш детальні консультації чи роз’яснення, слід звернутися до одного з наших центрів чи бюро безоплатної правової допомоги. Дізнатися, де розташовано найближчий з них можна на сайті http://legalaid.gov.ua/ua/ або за телефоном гарячої лінії: 0(800)213-103.

 

На Кіровоградщині чоловік через страх позбутися землі сплатив понад 78 тисяч аліментів

Мешканець Кіровоградщини заплатив понад 78 тисяч гривень боргу з аліментів після арешту земельної ділянки, яка знаходиться у його власності.

Опис майна відбувся через наявність багаторічної заборгованості.

«Чоловік упродовж восьми років не сплачував аліменти на користь сина й доньки. У результаті державний виконавець Кіровоградського районного відділу державної виконавчої служби Юлія Урсаленко винесла постанову про арешт земельної ділянки боржника, що унеможливлювало її продаж чи перереєстрацію на іншого власника. Після цього чоловіку довелося погасити накопичену заборгованість на користь двох дітей», – відзначив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

Нагадаємо, наприкінці серпня в силу вступив другий пакет законів #ЧужихДітейНеБуває, який передбачає збільшення мінімального розміру аліментів; накладення додаткових штрафів на суму боргу з аліментів; спрощення процедури виїзду за кордон з тим із батьків, з ким проживає дитина; вдосконалення порядку побачень з дитиною того з батьків, хто з нею не проживає; обмеження щодо перебування боржників на державній службі; кримінальна відповідальність за ухилення від суспільно корисних робіт у вигляді позбавлення волі до 2 років; податкові пільги для сумлінних батьків, які витрачають додаткові кошти на гуртки, навчання, спортивні секції і духовний розвиток дитини та низка інших новацій.

 

Консультує Міністр юстиції: нюанси позбавлення батьківських прав

Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

® встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;

® звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;

® звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

 

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

1.  одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;

2.  закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;

3.  органу опіки та піклування;

4.  прокурора;

5.  самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого і’мя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності; 

6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

Аліменти для батьків: літні люди мають право на виплати від дітей

Термін «аліменти» майже стовідсотково означає для кожного виплати на дітей одного з батьків, який не живе в родині після розлучення. Однак мало хто знає – батьки мають законне право на утримання їх за потреби власними дітьми в старості.

За інформацією начальника головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Вадима Гуцула, на сьогоднішній день на виконанні в державної виконавчої служби у Кіровоградській області є 14 проваджень, які були винесені на користь батьків з утримання їх дітьми, протягом останніх трьох років.

– Одне з проваджень – досить цікаве, – розповідає Гуцул, – воно має характер одноразової виплати аліментів на користь батьків. Там іде мова про те, що жінка, яка захворіла й понесла витрати на лікування, отримала від одного із синів 25 тисяч гривень на лікування, а інший син допомагати матері у лікуванні відмовився. У зв’язку з цим мати вчинила принципово і звернулася до суду для стягнення з нього цієї суми.

В результаті з другого сина стягнули 17 тисяч 698 гривень.

Інші виконавчі провадження є у Знам’янському, Долинському, Голованівському, Новоукраїнському, Олександрійському, Світловодському відділах виконавчих служб. Є приклади виплат по 100, 50 чи 80 гривень на місяць, а є випадки, де стягується чверть чи восьма частина від доходів дітей. Два провадження закрили у зв’язку зі смертю стягувача.

– Досить цікавий випадок у Знам’янському районі, – продовжує керівник юстиції, – де два сини сплачують по 100 гривень щомісяця на користь свого батька. Тобто, стягнення навіть не до однієї дитини, а до двох.

Це – право батьків, яке передбачене законом, в тому числі Сімейним кодексом, щодо утримання дітьми своїх батьків в разі такої необхідності.

– Зазвичай, діти, які нормально і правильно виховані в дусі моралі, самі утримують своїх батьків і без нагадування з боку держави, – наголошує Гуцул, – але бувають випадки, коли діти забувають про цей обов’язок. Так само, як і деякі батьки забувають про своїх дітей та не сплачують аліментів. Тому батьки поновлюють свої права через суд. Трапляються різні види виплат – від 50 гривень до чверті доходу щомісяця. У всіх цих випадках провадження знаходяться в нас на виконанні. Кошти стягуються із бухгалтерій, утримуються з зарплат чи навіть пенсій боржників – є й такі діти, які вже самі на пенсії та сплачують аліменти батькам. Тому наголошуємо на тому, що права є не лише в дітей, а й у батьків.

Ця законодавча норма існує ще з радянських часів. Раніше, зазначають в управлінні юстиції, просто не проводилася робота з правової освіти та культури населення. Люди знали тільки про свої обов’язки, а про права, зазвичай, – ні. Тому сьогодні юстиція в рамках проекту «Я маю право» інформує населення.

На сьогодні статистика з утримання батьків дітьми не ведеться, бо вона не є масовою по Україні.

Заступник начальника управління державної виконавчої служби – начальник відділу організації та контролю за виконанням рішень ГУ юстиції в області Юлія Секмедін працює в державній виконавчій системі з 1999 року. Пам’ятає цікавий випадок щодо провадження, за яким стягнення проводилось на користь батька з двох синів:

– Стягнення проводилось з 1999 року – я пам’ятаю, тому що воно тривало, поки стягувач не помер в 2014 році. Ми стягували аліменти з його синів 15 років. Коли діти були маленькі сім’я розпалася і він, працюючи на заводі, платив їм аліменти. І коли досяг того віку та права – звернувся за аліментами в зворотному напрямку. Вийшла сплата аліментів двома поколіннями одне одному.

У зв’язку з другим пакетом змін до законодавства, який уже діє, передбачається норма, що батьки, які не сплачують аліменти, втрачають право на своє утримання від дітей у разі потреби в майбутньому. До цього такої норми не існувало, тепер же її прописали.

– Ми не звикли ментально до того, що батьки примусово стягують кошти на своє утримання з дітей, – підсумовує Вадим Гуцул. – Люди не вважають це морально правильним. Їм соромно за те, що вони не виховали своїх дітей належним чином. Але обирати – користуватися правом аліментів чи ні – справа кожного, тому це явище не є масовим. Для Європи це є більш поширеним. Там за законодавством, якщо людина похилого віку знаходиться в будинку для утримання таких людей, їхні діти в обов’язковому порядку сплачують певні внески на утримання батьків. В різних країнах по-різному, але в основному там про свої права знають вже давно.

За даними Юлії Секмедін, управління юстиції зверталося до будинків пристарілих з метою інформування людей щодо їхнього права на утримання дітьми. Однак не всі заклади зацікавлені в додаткових діях інтересах своїх підопічних.

– У нас є приватний будинок такого типу – благодійна організація «Оберіг», – зазначає Секмедін. – Їм не цікаво, щоб їхні підопічні отримували аліменти. Є ще психоневрологічний інтернат. У закладах – утримання за рахунок пенсій стариків, 75 відсотків утримують, 25 – залишають. Це дуже маленькі кошти. Ми розуміємо, що є байдужість закладу до отримання коштів. Ми будемо звертатися з тим, щоб нам надали можливість провести там правороз’яснювальну роботу. Дитячі будинки та школи-інтернати піклуються про своїх дітей і як опікуни подають позови до суду щодо стягнення аліментів на користь дітей. Тут така ж аналогія – заклад мав би піклуватися про таких людей і звертатися як опікуни до суду, виступати в інтересах своїх підопічних.

 

Консультує Міністр юстиції:

як повернути зароблену зарплату?

 

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

При звільненні працівника виплата всіх сум проводиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

 

Що робити, якщо не дійшли згоди?

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

•          в позасудовому порядку;

•          в судовому порядку.

 

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

 

Чи можна оскаржити рішення комісії?

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

 

Чи довго чекати виконання рішення комісії?

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

•          наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

•          позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

 

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

 

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

            перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

            підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

 

Як довго чекати рішення?

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

 

Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

За детальнішою консультацією звертайтеся до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області за адресою вулиця Дворцова 6/7, м. Кропивницький. 

 

Проведення в області rонкурсу творчих робіт

«Портрет виконавця очима сучасної молоді»

 

З метою ознайомлення школярів та студентів з професією державного (приватного) виконавця Міністерство юстиції України оголошує Всеукраїнський конкурс творчих робіт «Портрет виконавця очима сучасної молоді».

До участі запрошуємо:

- школярів (формат роботи: вірш, малюнок, ессе);

- студентів (формат роботи: вірш, брошура, буклет, презентація, відеоролик).

Проведення Конкурсу відбудеться за таким графіком:

01.10.2018 - початок конкурсу на обласному рівні.

01.11.2018 - визначення переможця на рівні областей

01.12.2018 - визначення переможця Міністерством юстиції серед переможців конкурсу обласного етапу конкурсу обласного етапу

17.12.2018 - урочисте нагородження переможців конкурсу першими особами Міністерства юстиції України з нагоди святкування Дня державної виконавчої

служби.

Автори найкращих робіт будуть опубліковані в журналі «Бюлетень. Міністерства юстиції України», на офіційному сайті Міністерства юстиції України та сайтах Головних територіальних управлінь юстиції, а також нагороджені дипломами за кращі творчі роботи на урочистій церемонії в Міністерстві юстиції України.

 

На Кіровоградщині заступник Міністра Іванна Смачило проконсультувала мешканців територіальних громад

Заступник Міністра юстиції Іванна Смачило дізналася, як проходить перебіг децентралізації у Кіровоградській області й надала правову допомогу місцевим жителям.

Зустрічі з громадянами та активістами відбулися під час її робочого візиту до Соколівської, Маловисківської та Добровеличківської об’єднаних територіальних громад.

«Мешканці віддалених населених пунктів мають чимало проблем із доступом до юридичних послуг. Наприклад, не кожний може собі дозволити звернутися до приватного нотаріуса, щоб реалізувати своє право на спадщину, або ж витратити час на поїздку в район до державного нотаріуса. Ми разом із командою Мін’юсту вирішуємо це питання і вже маємо певні напрацювання. Зокрема найближчим часом до роботи місцевих центрів із надання адміністративних послуг будуть залучені представники юстиції, які пройдуть спеціальне навчання і зможуть реалізувати права громадян на отримання спадщини, а також реєструвати народження та смерть», – відзначила Іванна Смачило.

Під час візиту на Кіровоградщину встигли обговорити не тільки шляхи покращення життя мешканців територіальних громад, а ще й провести правороз’яснювальну роботу зі школярами. Відтак учні маловисківської школи #3 більше дізналися про те, як боротися з булінгом.

«Важливо пам’ятати, що про проблему цькування потрібно відкрито говорити. Замовчування не допоможе вирішити ситуацію, а, навпаки, погіршить її. І ще один актуальний момент: психологічної підтримки потребують не тільки жертви булінгу, а й діти-агресори. Це потрібно розуміти й аналізувати кожний окремий випадок. Скептики можуть сказати, що цькування серед підлітків не вдасться ніколи викорінити повністю. Однак, основне завдання команди юстиції полягає саме в тому, щоб донести до дітей, що свої права потрібно захищати, до того ж в законний спосіб», – прокоментував Вадим Гуцул.

Окрім цього, під час поїздки Іванна Смачило разом із командою обласної юстиції особисто надала населенню правову допомогу. Зокрема громадяни  отримали можливість віч-на-віч поспілкуватися з фахівцями й дізнатися відповіді на такі актуальні питання, як стягнення аліментів і особливості передачі землі в оренду.

Варто відзначити, що всі пропозиції громадян стосовно вдосконалення законодавства заступник Міністра прийняла до відома, щоб у результаті опрацювати разом із командою Мін’юсту.

 

Консультує Міністр юстиції:

як отримати допомогу по безробіттю?

 

Кому надається допомога по безробіттю?

Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.

На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.

Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

  • до 2 років - 50 відсотків;
  • від 2 до 6 років - 55 відсотків;
  • від 6 до 10 років - 60 відсотків;
  • понад 10 років - 70 відсотків.
  • мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн

Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

  • перші 90 календарних днів - 100 відсотків;
  • протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;
  • у подальшому - 70 відсотків.

Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність, мають право на допомогу в розмірі 544 грн.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 липня - 1841 гривня).

Який строк надання допомоги по безробіттю?

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби, - 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.

Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;

2) встановлення факту зайнятості особи;

3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.